Теж хочу розказати історію.Чула від своєї знайомої.
Поселилась в іспанську сім’ю, як біженка. Мови іспанської не знає, проте це не дивно. Вони ніколи в Іспанію не збиралась їхати. Ну але з мешканцями дому якось потрібно розмовляти.
Іспанець, кмітливий такий чоловік, скачав на телефон програмку перекладач. Розкладка іспано-українська.
Каже до нашої українки:
От халепа для жінки! Вона ж то і української не знає!
– Поміняй на російську – каже йому через перекладач.
– Ні, ні. P0сіяни нам не друзі. Ніякої р0сійської! – відповідає.
Ось така історія, як українка в Іспанію вчила рідну мову. Тому то і кажу, що соромно не знати своєї мови!
Говорити то одне, а знати треба точно! Вже як почнете вчити, то зрозумієте, яка ж красива українська. І не захочете розмовляти іншою!
Можете теж поділитись цією історією, аби про неї дізнались якомога більше людей. Щоб на життєвому прикладі зрозуміли усю важливість вивчення мови. І не потрапили у таку безглузду ситуацію, як та жіночка.
