25 Квітня, 2024
– Якбu не мої батьки, ми з вашим сuночком в карmонну коробку nереїхали б! Він же навіть хліба до хати купuти не міr, що там казати про квартиру!

– Якбu не мої батьки, ми з вашим сuночком в карmонну коробку nереїхали б! Він же навіть хліба до хати купuти не міr, що там казати про квартиру!

– Навіть не хочу думати, де би був зараз той Петро, якби не одружився 5 років тому на нашій Марині. – говорить пенсіонерка Галина. – Жодних зусиль не докладав, прийшов на все готове. Одягнули його у хороший одяг, за посаду домовилися. Проте розвиватися він не хоче, люди, які пізніше прийшли на роботу, вже стали начальниками, а він далі на тому ж місці.

– Я розумію, з однією дитиною вони справлялися, але з двома – це вже проблематично буде. – Вони весь час говорили, що куплять житло самотужки, але бачу, що такими темпами вони зможуть собі дозволити хіба що, одне крісло. Ми з чоловіком порадилися, дещо продали та вклали наші заощадження в купівлю квартири. Потрібно ж якось підтримувати своїх дітей.

Галина була впевненою, що чекати поки зять купить квартиру, можна було до пенсії. Він зовсім нічого не хоче робити, працює на невеличку зарплату, з керівництвом про підвищення говорити не хоче, ні на що не сподівається. Петро почав знову отримувати стільки ж, скільки й в перший робочий день.

Звичайно, щоб добитися цілей та кар’єрного зростання, потрібно потрапляти начальству на очі, показувати хороші результати, а Петру нічого не потрібно. Він живе за графіком: вчасно прийшов на роботу та вчасно пішов з роботи. Всі його зароблені гроші йшли на те, щоб оплатити орендовану квартиру.

– Вона собі живе у своє задоволення, – розповідає про сваху Галина Йосипівна. – Сина виростила і на цьому її роль матері закінчилася. На весілля не дала ні копійки, але поводилася як головна героїня цього свята. Напевно, хотіла цей номер й на новосіллі повторити, але моя Марина все правильно їй сказала. Образилася і свекруха, і син. Петро зібрав свої речі та пішов до матері.

– На новосіллі ми всі сиділи за столом, аж тут підіймається свекруха та радісно говорить тост. – розповідає Галина. – Ви такі молодці, придбали таку простору квартиру. А Марина їй на ці слова прямо і відповіла – пані Ольго, якби не мої батьки, то ми б продовжували й надалі орендувати квартиру. Ваш син за 5 років не зміг диван купити, та що той диван, ковдра й то від батьків.

Було видно, що сваха дещо зніяковіла, тому що, чути таку інформацію про свою дитину за столом не дуже приємно. І тут раптом встав зять, який і слова ніколи зайвого не скаже:

– Живіть, – каже, – у своїй цій квартирі самі! Я збираю речі і йду звідси.

– Який він вразливий! – каже Галина Йосипівна. – Образився на нас. Адекватний та нормальний чоловік буде сам піклуватися про свою сім’ю. Люди без вищої освіти набагато більше заробляють, ніж він. Добре він так влаштувався собі, все йому на блюдечку подавай. А зараз пішов й залишив мою дочку з двома дітьми. Справжній чоловічий вчинок.

Петра мама вважає, що саме теща спровокувала конфлікт. Каже, що краще не допомагати зовсім, ніж ось так.

А як ви вважаєте, хто тут правий?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *