21 Квітня, 2024
– Мені соромно забирати доньку зі школи, всі думають, що я її сестра. А про другу дитину і мріяти перестала

– Мені соромно забирати доньку зі школи, всі думають, що я її сестра. А про другу дитину і мріяти перестала

У мене з дружиною Христиною різниця у віці – 20 років. Хтось зараз подумає, що я старий дурень та будуть пальцем біля скроні крутити. Але мені байдуже на чужу думку, ми дуже сильно кохаємо один одного. У нас є донечка Зоряна, пішла у перший клас. 

Я задоволений Христиною як жінкою на всі сто відсотків. Коли приходжу з роботи – на столі завжди або ароматний борщик, смачні котлетки, моя улюблена запечена курка. Вдома завжди чисто, нема ні пилинки! Всі речі охайно поскладані у шафі, взуття стоїть під лінійку. Хтось мені колись сказав, що Христя буде з мене тільки гроші смоктати на свої забаганки, буде зраджувати, та і господиня з неї буде кепська. А все через вік. Тоді вони дуже помилялися!

Христина була за мною, як за кам’яною стіною. Я взяв всі фінансові проблеми на себе, коли вона завагітніла. Як ми чекали появу малюка на світ – просто словами не передати. Купував іграшки та коляску, хоча животика ще не було видно. Багато гуляли разом, вночі як захотіла чогось солодкого – кулею летів у магазин та набирав повний візок продуктів. 

Однак, зараз мені здається, що ця різниця у віці почала псувати наші стосунки. По-перше, я вже не молодий чоловік, тому самі розумієте, що є проблеми у ліжку. Якось я підслухав розмову Христі з подругою по телефону. Жінка скаржилася, що дуже сильно хоче народити другу дитину. Але зважаючи, що мені вже за 40 – це дуже малоймовірно.

Я розумію, чому Христина так переймається. Адже однокласники можуть дражнити нашу Зорянку тим, що у неї такі батьки. Ще почнуть її обзивати та кривдити. 

І помітив, що жінка сама немов почала від мене віддалятися. Якщо раніше ми щовизідних їздили кудись за місто чи просто у парку на прогулянку. То зараз Христя вигадує тисячу та одну причину, чому вона не хоче йти. То вдома треба прибирати, то її голова болить, то погана погода. Тому часто з Зорянкою ми тепер гуляємо удвох. 

Раз ми пішли у кафе. Всі відвідувачі за столиками косо дивилися на нас та перешіптувалися за спиною. Очевидно, що причина для пліткування – наша різниця. Тоді Христині стало дуже ніяково, ми навіть не доїли десерт та пішли геть. Часто чую “та вона з ним через гроші”, “ага, чекає його смерті та забере собі спадок”, “молода вертихвістка”. 

Часто деякі мої колеги з роботи жартома називать Христину “донька” – так кепкують через вік. І як я не намагався з ними нормально поговорити – все кажуть, що то такі жарти і я нічого не розумію. 

Я чудово розумію стан Христини. Але як цьому зарадити? Можливо, у когось була така ситуація в родині? Варто піти до психолога сімейного чи що? 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *