25 Квітня, 2024
В0ювали пліч-о-пліч…Вчора евакуювалu пораненого батька. Сьогодні на точку  привезли тiло його сuна.

В0ювали пліч-о-пліч…Вчора евакуювалu пораненого батька. Сьогодні на точку привезли тiло його сuна.

Bohdan Kutiepov

Вчора евакуювали пораненого батька.

Він ст0гнав. Не стільки від поранення, скільки від душевного болю, тому чоловікові медики вкололи си6азон і відправили на госпіталь. Сьогодні на точку перегрузки привезли тіло його сина. Воювали пліч-о-пліч, помер у батька на очах, не переживши евакуацію. Там поранення в голову, після такого не виживають. 31 рік, з Одещини. Імен не пишу, бо раптом рідним ще не повідомили…

Загиблий лежав довго біля нас у білому мішку, а перед тим, як везти його в м0рг – під’їхали на пікапі чотири побратими. Попрощатися. Таке бачив уперше. Один, із українсько-гру3инським шевроном, попросив розстібнути мішок, потім тримав у6итого за плече і щось зосереджено шепотів, мабуть, молився. Встав, сказав: “дякую, мужики”.

Наостанок мої медики зняли з пальця небіжчика золотий перстень і віддали побратимам, – бували раніше ексцеси в моргу. Одну “беззубу” ловили на мар0дерці не раз, відкриті кримінальні справи, але з моргу досі не звільняють, бо в неї, 6ляха, восьмеро дітей. Але це вже зовсім інша історія.

джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *