5 декабря, 2021
Чоловік поїхав на два тижні до батьків в село, а в наш будинок став приходити Андрій. Після роботи він завжди йшов до мене, я готувала вечерю і він залишався. Ці два тижні були найважчі у моєму житті, а потім мій чоловік повернувся

Чоловік поїхав на два тижні до батьків в село, а в наш будинок став приходити Андрій. Після роботи він завжди йшов до мене, я готувала вечерю і він залишався. Ці два тижні були найважчі у моєму житті, а потім мій чоловік повернувся

Чоловік поїхав на два тижні до батьків в село, а в наш будинок став приходити Андрій. Після роботи він завжди йшов до мене, я готувала вечерю і він залишався. Ці два тижні були найважчі у моєму житті, а потім мій чоловік повернувся

Я  вийшла заміж за Віктора п’ять років тому. Ми вирішили спочатку пожити для себе, без дітей. До того ж потрібно було стати на ноги. На Віктора гріх скаржитися: працьовитий, турботливий, та й взагалі з ним мені дуже добре. Ми кохали і кохаємо одне одного. Нашим стосункам заздрили всі мої знайомі.

Минуло пів року, як ми вирішили, що нам пора стати батьками, але нічого не виходило. Лікар сказав, що у мене все добре, здорова, але чоловікові необхідно теж пройти обстеження. На подив, коли я почала цю розмову, Віктор поставився до проблеми з розумінням і погодився піти до фахівців. А через тиждень ми дізналися, що у Віктора не буде дітей. Ця новина нас дуже засмутила.

З кожним місяцем ми все більше розуміли марність своїх старань. Йти на усиновлення не хотіли. Все інше дуже дорого, нам не під силу такі витрати. Рішення прийшло несподівано. Якось ми дивилися фільм і там чоловік, який не мав дітей, запропонував дружині, щоб батьком їх дитини став його друг. Віктор сам запропонував знайти батька для майбутньої дитини.

Спочатку я розцінила це як жарт, але через деякий час було не до жартів, чоловік наполягав на цьому варіанті. Я спочатку не погоджувалася, як могла, для мене це було дико. Але ходити щовечора повз дитячий майданчик, слухати сміх дітвори, спостерігати за їх першими несміливими кроками, і знати, що я всього цього позбавлена, мені було не під силу. Я дуже хотіла дитину. І якось за вечерею я повідомила Віктору, що згодна на його ідею.

Майбутнього тата для дитини вибирали довго і прискіпливо. Спочатку почали обирати його серед знайомих. Але швидко від цієї думки відмовилися – це має бути людина, далека від нашої сім’ї. Ми склали цілий список вимог до претендента. Він повинен був бути здоровим, одруженим, мати дітей і ніяких відносин опісля.

І знову нам допоміг випадок. До мене на роботу приїхав у відрядження молодий чоловік Андрій. Чоловік видний, з почуттям гумору, тому офісні дами були раді спілкуванню з ним. Я з першого дня подумки зазначила, що він би ідеально підійшов на роль батька, він навіть зовні трохи схожий на Віктора. Я розповіла про “кандидата” чоловіку і на наступний день він прийшов до нас в офіс, начебто у справі. Звичайно, познайомився з новим чоловіком, навіть запросив його в сауну – в неформальній обстановці трохи більше про нього дізнатися. А ввечері повернувся додому якийсь пригнічений. Сказав, що поїде до батьків у село, поки я тут з усім впораюсь. Я розуміла, як коханому це неприємно.

Мені теж довелося нелегко. Це було зовсім непросто. Я чекала, щоб все це швидше закінчилося. Так званий “роман” тривав цілих два тижні, два непростих тижні в моєму житті. Весь цей час Віктор був у батьків. І коли з’явилися довгоочікувані дві смужки, я відразу припинила відносини з Андрієм. А той образився і не розумів, що сталося.

Чоловік приїхав на наступний день після довгоочікуваної новини. Всі дев’ять місяців він ні разу не натякнув, що дитина не його. Ходив зі мною до лікарів і допомагав в усьому. Саме Віктор першим взяв на руки нашу довгоочікувану донечку. Зараз їй вже чотири роки. Ніхто й ніколи не згадує про тих два тижні. Ми обожнюємо нашу дитину і кохаємо одне одного.

МИ ПРОВОДИМО ОПИТУВАННЯ ЯК ВИ ВІДНОСИТЕСЬ ДО ВАКЦИНАЦІЇ ПРОТИ COVID 19 ПРОГОЛОСУВАТИ МОЖНА ТУТ

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *