2 декабря, 2021
Просто прочитайте це: «Привіт, мамо! Я пишу тобі листа! Привіт, мамо! В мене сльози на очах. Все нормально,…»

Просто прочитайте це: «Привіт, мамо! Я пишу тобі листа! Привіт, мамо! В мене сльози на очах. Все нормально,…»

Просто прочитайте це:

«Привіт, мамо! Я пишу тобі листа!

Привіт, мамо! В мене сльози на очах.

Все нормально, світить сонце. А в полях стоїть туман.

Ти не знаєш, як ми лазим по полях, ти не знаєш, як буває важко нам, як проходять наші юності роки, бо на Сході воюємо ми… Моя мамо, я прошу тебе, не плач! Я повернуся живим!

А як мертвим – поцілуй мене в уста. Бо твій син Героєм став!».

Трохи більш як три роки тому записав ці слова на відео для мами 19-річний Олександр Микитюк із Вінниччини.

А рівно 3 роки тому, 30 квітня 2018 року хлопець загинув під Авдіївкою.

Його тіло без ознак життя, з кульовим пораненням в голову, знайшли бойові побратими. Останню дорогу героя дівчата устеляли пелюстками квітів, а хлопці несли весільне гільце.

Тепер, коли ви знаєте історію Сашка Микитюка поверніться на початок цього допису і ще раз прочитайте слова його пісні.

Мами, які змушені цілувати уста мертвих синів, як ті заповідають — наша реальність 8-й рік.

Світла пам’ять захиснику України!

Марина Соколова (Maryna Sokolova)

На зображенні може бути: 1 особа, собака та кирпичная стена

На зображенні може бути: 1 особа, собака та кирпичная стена

Фонд «Повернись живим»

МИ ПРОВОДИМО ОПИТУВАННЯ ЯК ВИ ВІДНОСИТЕСЬ ДО ВАКЦИНАЦІЇ ПРОТИ COVID 19 ПРОГОЛОСУВАТИ МОЖНА ТУТ

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *