8 декабря, 2021
По мені більше не плач – мучиш ти цим мене, погано мені. Їдьте в дитячий будинок, там хлопчика привезли

По мені більше не плач – мучиш ти цим мене, погано мені. Їдьте в дитячий будинок, там хлопчика привезли

Невелике місто, всі один одного знають. В основному приватні будинки, дружать сім’ями – допомагають один одному. Жінка Катерина – для всіх тітка Катя. Заміж вийшла, з чоловіком довго не могли мати дітей. Хоча дітлахів дуже хотіли, обидва з багатодітних сімей, обидва розуміли цінність сім’ї та самі мріяли про велику і дружну родину.

Вaгітність була дуже радісною подією. Сусіди раділи за них – вони це заслужили, родина не багата, але не бідували, пити – не пили, завжди чуйні і доброзичливі люди. Але вaгітність протікала складно, хоч тітка Катя і здоровою жінкою була, але працювала на важкій роботі і нарoджувати пішла вже не дівчинкою.

Нарoдився у них хлопчик, назвали Костею. Хлопчик хороший і здоровий. Добре в садок ходив-майже не хворів, потім пішов в школу – навчався практично на відмінно. Настало літо – час дитячого сміху і відпочинку. Хлопчисько вже начебто дорослий, батьки відпускали гуляти одного з друзями. Та й як не відпускати? Всі один одного знають, пригод на пальцях можна перерахувати за роки. Та й гуляє не один, завжди натовпом, хлопчаки його не кривдили.

Все він сестричку або братика просив, але поповнення сім’ї було неможливим. Перші пoлоги пройшли важко, другі могли стати фатaльними. Але вони й не засмучувалися, нехай сім’я і невелика, як вони мріяли, але дуже дружна.

В той день Костя відпросилися на річку, батьки відпустили. З ними були старші хлопчаки, плавав Костик добре. Та й річка безпечна – неглибока, без течій. Хоча тиждень поспіль у матері було неспокійно на душі, переживала.

Тітка Катя на роботі, прибігли налякані ї сусіди і кричать «Костя пoмер! На річці!”. В очах все потемніло. У роті пересохло, не може слова сказати, ноги підкосилися – падає. Все як в тумані, піднімається, а її хитає, в голові лише одне «Потрібно бігти! До сина, я потрібна йому ». Біжить, втоми не відчуває. Прибігає – Костю вже дістали, лежить на березі. Голова розбuта. Сіла поруч, обняла, пригорнула до себе. Сліз немає, лише порожнеча в очах.

Виявилося, що під містком, де хлопчаки пірнали камінь лежав. І в тому році мілководді було, тому, коли він пірнув, головою пішов об камінь і відразу загuнув. Допомогти просто не змогли б. Проводжали дитину всі знайомі, байдужих не було. Костю всі любили. Життя тітки Каті перетворилася в кошмар.

У сім’ї теж все почало розвалюватися, чоловік став пити. Намагався не приходити додому. Він теж сумував, але це не можна порівняти з гoрем дружини. Кожен день вона все більше нагадувала божевільних. Постійно щось бачила в будинку, чула сміх сина.

Потім Костя став приходити до неї уві сні, все обіймав її. Вона говорила, що хоче до нього. А він по-дитячому здивовано на неї дивився і каже: «Мамо, ну ти чого? Рано ще. Потім кликати буду – сама не захочеш ».

Чоловік все більше переживав за її стан, витягнути її з цієї безодні ніхто не міг. Одного разу знову приснився Костя: «Мама, я тебе люблю, але більше приходити не буду. Чекав потрібного часу. Він настав . Їдьте завтра в дитячий будинок, там хлопчика привезли. З татом його заберіть. А по мені більше не плач – мучиш ти цим мене, погано мені ».

Прокидається тітка Катя і до чоловіка, кричить, що їхати потрібно. Той її розповідь вислухав, не повірив ні одному слову, але поїхав. Нехай краще дізнається, що сон був просто сон, ніж потім себе кожен день мучити буде.

Приїжджають, виявляється і правда днями привезли хлопчика, батьки алкаші відмовилися від дитини. А він один в один на обличчя, як Костя. Можна було б повірити в переселення душ, але хлопчик нарoдився ще до його загuбелі. Коли Костика не стало йому було 2,5 року.

Зараз йому 20 років, живе вже окремо з нареченою, але постійно відвідує маму Катю і тата. І він дуже вдячний братові за батьків.

МИ ПРОВОДИМО ОПИТУВАННЯ ЯК ВИ ВІДНОСИТЕСЬ ДО ВАКЦИНАЦІЇ ПРОТИ COVID 19 ПРОГОЛОСУВАТИ МОЖНА ТУТ

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *