3 декабря, 2021
Одного разу чоловік приїхав з відрядження зовсім іншою людиною: він боявся дивитися мені в очі, не розмовляв зі мною, навіть спілкування з донькою у нього не викликало бурхливих емоцій, як раніше. Як виявилося, у нього з’явилася інша жінка.

Одного разу чоловік приїхав з відрядження зовсім іншою людиною: він боявся дивитися мені в очі, не розмовляв зі мною, навіть спілкування з донькою у нього не викликало бурхливих емоцій, як раніше. Як виявилося, у нього з’явилася інша жінка.

Я вийшла заміж, в шлюбі народила доньку, в найближчому майбутньому мріяла і про сина. Але через 4 роки нашого спільного життя, чоловік мені зрадив. Одного разу він приїхав з відрядження зовсім іншою людиною: він боявся дивитися мені в очі, не розмовляв зі мною, навіть спілкування з донькою у нього не викликало бурхливих емоцій, як раніше. Як виявилося, у нього з’явилася інша жінка.

Це був кінець нашим відносинам, мій чоловік пішов до іншої. І я вирішила з ним більше не спілкуватися і заборонила приїжджати до нас з дочкою. Усім нашим родичам і знайомим я говорила, що ми з чоловіком не зійшлися характерами і розлучилися за взаємною згодою. І тільки найрідніші люди знали правду.

Я не думала, що швидко зможу забути його і звикнути до статусу матері-одиначки. Більш того, моя дочка пішла в школу і вже рідше запитувала про тата. А наша хороша самотня сусідка, колишня вчителька, надавала допомогу мені з нею: вона забирала доньку зі школи і допомагала з уроками. А я стала часто пропадати на роботі, щоб не було вільної хвилини сумувати і жаліти про те, що трапилося.

Півтора роки тому по дорозі додому я познайомилася з чоловіком. Іван видався мені приємним співбесідником, та й на вигляд він був теж нічого. Мені так хотілося, щоб хтось піклувався про мене, підтримував мене морально і фінансово, і я погодилася продовжити з ним спілкування.

Ми почали зустрічатися, приховуючи від рідних наше спілкування. Я боялася говорити своїм рідним: батькові і братові, що у мене з’явився чоловік. Адже Іван був досі одружений, з дружиною він перебував у незрозумілих не до кінця закінчених стосунках, тому доводилося тримати наш зв’язок у таємниці.\

Я вирішила зробити рішучий крок і запропонувала моєму улюбленому переїхати до мене і оголосити про наші відносини. До моєї великої радості він погодився. Моя дочка з настороженістю сприйняла чужого чоловіка, але я думала, що пройде час і вона звикне до нього. У Івана був поступливий характер, він був доброзичливий і спокійний. Але коли він з’явився в нашій родині, дочка стала частіше згадувати і говорити про рідного батька.

Але це ще не все. Через три місяці Іван прийняв рішення розлучитися зі мною і повернувся до своєї дружини. Хоча мені він говорив, що почуттів між ними вже давно немає.

До всіх моїх проблем додалося ще одна обставина – днями я дізналася, що чекаю дитину. Чи варто говорить своєму колишньому обранцеві про це? А що це вирішить? Він мені при розставанні стільки наговорив неприємних речей, і навряд чи між нами ще може щось бути. Радує мене зараз лише одне – моя дочка так зраділа, що ми тепер знову удвох.

Я так мріяла про сина і ця мрія може здійснитися. Але хто мені допоможе мені фінансово, якщо я залишуся без роботи? Мій батько на пенсії, у брата своя сім’я, а більше у мене нікого немає. Що ж робити? Мені лише 29 років… І чому моє життя склалося саме так…

МИ ПРОВОДИМО ОПИТУВАННЯ ЯК ВИ ВІДНОСИТЕСЬ ДО ВАКЦИНАЦІЇ ПРОТИ COVID 19 ПРОГОЛОСУВАТИ МОЖНА ТУТ

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *