3 декабря, 2021
Одного вечора чоловік прийшов з роботи. Іван працює трактористом. Я насипала йому вечерю, і стала просити, щоб ми продали хату в селі і переїхали у місто. Чоловік встав і, навіть не вечерявши, пішов спати. А я більше про це мову не заводжу. Але ж з цього села їдуть всі, жодної моєї однокласниці не залишилося тут

Одного вечора чоловік прийшов з роботи. Іван працює трактористом. Я насипала йому вечерю, і стала просити, щоб ми продали хату в селі і переїхали у місто. Чоловік встав і, навіть не вечерявши, пішов спати. А я більше про це мову не заводжу. Але ж з цього села їдуть всі, жодної моєї однокласниці не залишилося тут

Одного вечора чоловік прийшов з роботи. Іван працює трактористом. Я насипала йому вечерю, і стала просити, щоб ми продали хату в селі і переїхали у місто. Чоловік встав і, навіть не вечерявши, пішов спати. А я більше про це мову не заводжу. Але ж з цього села їдуть всі, жодної моєї однокласниці не залишилося тут

Хоча зі мною, можливо, і не всі погодяться. Насправді в селі сьогодні жити дуже тяжко. Хоча і продукти всі свої, майже екологічно чисті, і повітря свіже та легке. Ще якщо самому в селі жити на старості років, то, можливо, я й не проти, але з дитиною, якій потрібно дати хоча б якусь освіту – це дуже складно. Школа далеко, а в якийсь вищий навчальний заклад, після такої школи, навряд-чи вступиш, це якась фантастика. Життя в селі тільки на листівках та по телевізору у фільмах виглядає красивим і безтурботним. Мені бабуся розповідала, що за часів її молодості, щоб виїхати звідси доводилося завіряти купу документів. На мій погляд залишатися тут добровільно – зовсім нерозумно. Я розумію, що починати життя в місті складно, але там є у кожного шанси добре влаштуватися. Але мій чоловік категорично проти переїзду, він зовсім не розуміє мене, його поведінка нагадує мені дитинство.

Я після дев’ятого класу пішла вчитися на перукаря. Мені ця професія здавалася прибутковою і перспективною, на той час. Я думала, що це дуже перспективно працювати в індустрії краси. Приємно згадувати роки, проведені в стінах коледжу. Але знайти когось не для серйозних стосунків там виявилося нереально. У всіх моїх ровесниць, а чоловіків навчалося поруч мало, свої плани, розписані на роки вперед, зв’язуватися з селом та вішати на себе дітей в них не входило, мріяли про краще майбутнє. Я думала після навчання залишитися в місті, але молодій дівчині без сильного плеча, це виявилося важче ніж мені здавалось. Подруга, далека знайома матері, допомогла влаштуватися в салон краси, але історії Попелюшки зі мною не відбулося.

Я часто навідувалась до батьків, точніше вони мені допомагали з продуктами, зарплата була крихітною. Автобус приїжджає до нас рідко. Так по суті я і познайомилася з Іваном. Ми і раніше бачилися в різних компаніях, але уваги на нього не звертала. Він років на 5 старший за мене, про що нам було розмовляти? Тим паче, на той час, я вже мріяла про перспективне майбутнє молодої та успішної жінки. А так хлопець здався хорошим: при грошах, є старенька машина, гарний господар – що ще треба для життя в селі? Не шкодую про зроблений вибір, але з ним дуже складно.

Ми зараз з чоловіком іноді вибираємося в місто, але витягнути його туди практично нереально, для цього має бути серйозний привід. За всіма покупками я їду сама. Не розумію звідки у нього взялася ця нелюбов до міста? Всі їдуть з цього села, жодної моєї однокласниці не залишилося тут. Так неприємно бачити їх задоволені обличчя в соціальних мережах, і розуміти, що все життя доведеться провести в селі. Село наше поступово зникає. Найближча сусідка – тітка в віці, іноді з такими ж квочками як і сама, прямо на вулиці посиденьки влаштовує. Іван же добре бачить яка тут ситуація, але йому байдуже, він любить бути тут, йому подобається так жити в селі.

Дякую місцевій владі, що років десять тому провели в наше село газ. Зараз не доводиться як в дитинстві топити будинок дровами і постійно стежити за грубкою. В усьому іншому, моє життя зараз зовсім похмуре, особливо туга находить взимку. Як йде дитина в школу, а чоловік на роботу, тільки в віконце дивитися залишається на те, як кружляє заметіль.

Ніяких зручностей в будинку у нас немає. Туалет на вулиці і ходити туди задоволення м’яко кажу немає, особливо, коли сильний холод та мороз. Зате не доводиться дихати вихлопними газами і легені псувати – каже Іван. Він не розуміє, що я на все життя вже сита цим свіжим повітрям. Всі слова щодо екології вважаю нісенітницею, тут навпаки потрібно псувати здоров’я, без кінця працюючи. Починаючи з ранньої весни і до пізньої осені ні рук, ні ніг, ні спини не чую. Вся в роботі, що світа білого не видно.

Як настане літо так починається картопля і не тільки собі, а й родичам літнім допомогти потрібно. Зазвичай ми птицю заводимо: бройлерів, гусей, качок, але за нею теж догляд потрібен з ранку до вечора. А ось те, що підняли ціну на пшеницю і сіно я по-чесному вважаю благом. Зараз не потрібно тримати худобу, стільки сил на неї моя мати витрачала, в 45 виглядала як 80-ти річна бабуся.

Чоловік працює на тракторі. У нього є сили, та й сам він розумний чоловік, він би легко влаштувався вантажником або слюсарем куди-небудь в конторку. А йому щастям, впевнена, здається життя в селі. Іноді він на полювання їздить, а про дружину і дитину думати не хоче.

Звичайно, нам би довелося продати нашу маленьку хатину та брати чималий кредит, але так мільйони людей живуть і нічого. За те син пішов би в нормальну школу, в музичну гімназію, наприклад. Олег любить виступати в самодіяльності і співати обожнює, з дитинства  отримав би цікаву, інтелігентну професію. З сільським же рівнем освіти він як мій чоловік відслужить і теж буде в селі сидіти. Подумую про репетиторів, але де для цього гроші дістати? Тай педагогів тут хороших не так вже й багато. Мій чоловік вже який рік думає замінити опалення по всьому будинку, але все ніяк не виходить – каже дорого дуже. Я на цьому і не наполягаю, лагодити нашу стареньку маленьку хатину марно, все одно взимку буде холодно, тільки грошей ще більше буде йти.

МИ ПРОВОДИМО ОПИТУВАННЯ ЯК ВИ ВІДНОСИТЕСЬ ДО ВАКЦИНАЦІЇ ПРОТИ COVID 19 ПРОГОЛОСУВАТИ МОЖНА ТУТ

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *