3 декабря, 2021
«Дорогі мешканці будинку! Вчора, , біля під’їзду я загубила 200 гривень. Якщо хтось підібрав, занесіть їх, будь ласка, в десяту квартиру Галині Григорівні. Коли я прийшла з роботи, прочитавши це оголошення, дістала з кишені своїх 200 гривень і пішла до сусідки. Коли вже зібралася йти додому, до неї в двері постукали

«Дорогі мешканці будинку! Вчора, , біля під’їзду я загубила 200 гривень. Якщо хтось підібрав, занесіть їх, будь ласка, в десяту квартиру Галині Григорівні. Коли я прийшла з роботи, прочитавши це оголошення, дістала з кишені своїх 200 гривень і пішла до сусідки. Коли вже зібралася йти додому, до неї в двері постукали

«Дорогі мешканці будинку! Вчора, о дев’ятій годині ранку, біля під’їзду я загубила 200 гривень. Якщо хтось підібрав, занесіть їх, будь ласка, в десяту квартиру Галині Григорівні. Більше грошей зараз не маю. Наперед дякую!” Коли я прийшла з роботи, прочитавши це оголошення, дістала з кишені своїх 200 гривень і пішла до сусідки. Коли вже зібралася йти додому, до неї в двері постукали

Напередодні, коли я поверталася додому після робочого дня, побачила в дверях свого під’їзду забруднений  листочок в лінієчку, де було написано великими літерами: «Дорогі мешканці будинку! Вчора о дев’ятій годині ранку біля під’їзду було загублено 200 гривень. Раптом, якщо хто підібрав, прохання занесіть їх, будь ласка, в десяту квартиру Галині Григорівні. Бо більше грошей зараз не маю. Наперед дякую”. За матеріалами

На той момент нібито у мене земля пішла з-під ніг, і серце в шаленому ритмі почало стукотіти від того що Галину Григорівну, ну або бабу Галю я пам’ятаю і знаю з самого дитинства. Чоловіка Галини Григорівни не стало, коли діти були ще зовсім маленькі, а діти живуть в різних містах. Проте баба Галя, з огляду на її досить похилий вік, красива, приємна, незважаючи на життєві труднощі, не опускала руки, частенько наглядала за дітлахами, так само бувало, дивилася і за мною. У нас у дворі всі її дуже добре знали, любили, поважали і ставилися до неї з повагою.

І тут мені прийшла ідея, а що якщо я віднесу їй ці 200 гривень, так як для мене це не така вже й велика сума, а для літньої жінки, пенсіонерки, це достатня сума на яку вона може щось необхідне придбати, з такими думками я взяла потрібну суму з портмоне і постукала в квартиру де жила баба Галя.

Дрібними, але досить гучними кроками підійшла бабуся, і відкрила двері. Побачивши, що це Галина Григорівна, я відразу простягнула їй 200 гривень. Раптово на мій подив баба Галя почала розводити руками і говорити:

– Ой, Світлано, ти моя, Світлано, що Ви всі робите? На сьогоднішній день ти, мабуть, десята, хто приносить мені гроші.

– Баба Галя візьміть, я Вас дуже прошу. Адже Ви втратили їх біля нашого під’їзду, я повз йшла, побачила і підняла. Правда, знайшла!

– Світлано! – З підвищеним тоном сказала баба Галя. – Прибери гроші, жваво кому я сказала, давай підемо разом чайку з пиріжками поп’ємо. Через деякий час Баба Галя провела мене в чистеньку кухню, і подала мені чашку чаю з тарілкою, від якої йшов просто чудовий запах свіжо випечених домашніх пиріжків. Тут баба Галя згадала, що двері не замкнула, користуючись моментом, коли вона пішла, замикати двері я все ж вирішила залишити їй гроші і непомітно підклала їх під хустку, де були викладені пиріжки. Подякувавши я вже було взулась і виходячи з квартири Галина Григорівна крикнула у слід:

– Світлано, люба, зроби добру справу, зніми оголошення з дверей під’їзду.

Дивлюся, вранці в під’їзді висить зовсім інше оголошення, де написано: «Милі сусіди! Величезна подяка за Вашу доброту. Милості прошу до мене ввечері на пиріг з чаєм. Баба Галя ».

Фото ілюстративне,з вільних джерел

Джерело

МИ ПРОВОДИМО ОПИТУВАННЯ ЯК ВИ ВІДНОСИТЕСЬ ДО ВАКЦИНАЦІЇ ПРОТИ COVID 19 ПРОГОЛОСУВАТИ МОЖНА ТУТ

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *