2 декабря, 2021
Говорять, щоб їхала до Африки: як у Львівській області живе жінка з Сомалі, яка вийшла заміж за українця

Говорять, щоб їхала до Африки: як у Львівській області живе жінка з Сомалі, яка вийшла заміж за українця

Жінка вже кілька років намагається отримати українське громадянство.

У м. Перемишляни Львівської області мешкає громадянка Сомалі Арафа Шире, яка після навчання вийшла заміж за українця, народила тут двох дітей. Проте сімейне життя в іноземки не склалось і тепер вона змушена поневірятись у родичів колишнього чоловіка. 

Про це пише visnyk.lutsk.ua. 

Арафа Шире вже 14 років живе в Україні. За цей час вона досконало вивчила українську мову, народила двох дітей, проте і досі не може отримати українське громадянство. 

Дівчина родом із Сомалі, проте через війну в її рідній країні, батьки Арафи із дітьми втекли в Саудівську Аравію. 14 років тому дівчина приїхала в Україну, щоб навчатись в Тернопільському національному медичному університеті імені Горбачевського. Проте жінка не встигла закінчити навчання, оскільки познайомилась із українцем Юрієм, який працював у магазині побутової техніки, та закохалась. Згодом Арафа завагітніла. 

Юрій не поспішав одружуватись із коханою. Це не подобалось батькам Арафи, оскільки у їхній країні за подібне жінку чи чоловіка могли навіть закидати камінням. Проте коли у пари народився первісток Адам, Юрій та Арафа таки одружились. Згодом у молодят народилась донька Аліза. 

Арафа розповідає, що у Тернополі подружжя із двома дітьми, мамою і сестрою Юрія мешкали в однокімнатній квартирі. Через це виникали постійні побутові конфлікти. Також оскільки в жінки помер батько, вона більше не могла вчитись, бо він оплачував університет. 

Арафа переконувала свого чоловіка орендувати окрему квартиру, бо діти швидко росли і їм потрібен був свій особистий простір. 

«Їм треба ходити до школи, мати своє робоче місце, окреме ліжечко. Але піти на роботу і винайняти самостійно окреме житло не могла, бо досі не маю українських документів», — розповідає Арафа. 

Коли пара розійшлась, іноземку із двома дітьми погодився прихистити 90-річний дідусь Юрія у Перемишлянах. Проте і там для дітей немає належних умов. 

«Спочатку було все добре, по-людськи. Я прибирала, готувала. А потім він почав чіплятися. А для мене це нестерпно. Мушу закриватись у кімнаті, діти починають діда боятися. Хоч він не б’ється, але словами принижує, при дітях говорить брудні слова. Кричить, що вижене мене, як собаку. І сусіди не раз дорікають: «Їдь у свою Африку!» А що я чи мої діти їм поганого зробили? Я би рада кудись поїхати, хоч в іншу область. Та хто мене з дітьми без документів візьме? Я маю папери лише як біженка», — каже Арафа. 

Жінка розповідає, що вже кілька років намагається отримати українське громадянство, проте має лише відмови. 

«Постійно приходить відписка, що рішення приймає президент: мовляв, ніхто на це не може вплинути. А недавно з’ясувалося, що при оформленні моїх паперів допустили помилки – в моєму та доньчиному іменах. Зараз буду знову подавати», — каже жінка. 

Арафа розповідає, що вони із Юрієм офіційно розлучені вже три роки. Він платить дітям аліменти, проте за всі ці роки лише раз їх провідував. 

Допомогли Арафі та її дітям священнослужителі із Унівської лаври на Львівщині та небайдужі. Також жінку працевлаштували санітаркою в місцеву лікарню. Тепер вона шукає можливості закінчити навчання, щоб працювати медсестрою. 

МИ ПРОВОДИМО ОПИТУВАННЯ ЯК ВИ ВІДНОСИТЕСЬ ДО ВАКЦИНАЦІЇ ПРОТИ COVID 19 ПРОГОЛОСУВАТИ МОЖНА ТУТ

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *