27 октября, 2021
– Тобі твої батьки нічого не дали, то з чого ти взяла, що мої батьки нам щось винні. Вони самі заробили на свою нерухомість, то і розпоряджатися нею можуть, як захочуть.

– Тобі твої батьки нічого не дали, то з чого ти взяла, що мої батьки нам щось винні. Вони самі заробили на свою нерухомість, то і розпоряджатися нею можуть, як захочуть.

Я ніколи не претендувала на чуже майно, але я і за чесність. Мого чоловіка родичі відверто обділили, а він з усім змирився і навіть мені заборонив втручатися.

Всі 4 роки, які ми з чоловіком живемо разом, ми намагалися все робити разом. Відносини у нас партнерські, і всі фінансові питання ми звикли вирішувати спільно. Я ніколи не дозволяла собі розслабитися, і жити за його рахунок. Іноді навіть, коли у нього були тимчасові фінансові труднощі, брала додаткові зміни, і працювала без вихідних, щоб в нашій родині було все добре. За матеріалами.

Нас обох дуже сильно хвилює той факт, що у нас немає свого житла. І поки воно у нас не з’явиться, ми навіть дітей заводити не хочемо. На орендованій квартирі ми не можемо відчути себе «як вдома» – немає впевненості в завтрашньому дні, і відсутнє будь-яке бажання покращувати чужі квадратні метри, з яких нас можуть вигнати в будь-який момент…

Мій чоловік народився і виріс у місті, і у його батьків є кілька квартир. Коли свекри здавали «зайву» житлоплощу квартирантам, щоб мати додатковий дохід до пенсії, то я навіть і думати не сміла про те, щоб зазіхнути на неї. Я розумію, що квартира купувалася за зароблені ними гроші, і що ми з чоловіком в цю покупку нічого не вкладали…

Однак потім я дізналася, що свекри збираються цю житлоплощу переписати на свою дочку, і тут вже не змогла залишитися осторонь: з чого це раптом така несправедливість? У них адже двоє дітей, і вони обоє вважаються спадкоємцями, так з якої радості їхня улюблена донька буде жити на всьому готовому, в той момент, коли ми з їхнім сином повинні будемо бігати по знімних квартирах або виплачувати багато років кредит…

Не знаю чому, але чоловік вирішив, що не буде нічого оспорювати і не став ні на що претендувати, а я мовчки стерпіти образу не змогла. Мене ображає така зневага нашої молодої сім’ї. Всі свої думки з цього приводу я висловила і свекрусі, і її улюбленій донечці. Вони у відповідь на мене накинулися зі звинуваченнями в меркантильності, і сказали, що я можу до них більше не приходити, поки не вибачусь за свої слова.

Чоловік замість того, щоб підтримати мене, ображається за те, що я влаштувала розборки його родичам, і каже, що чужі квартири його не цікавлять. Сказав: «Тобі твої батьки нічого не дали, то чого ти причепилася до моїх. Якщо мої батьки самі заробили на свою нерухомість, то і розпоряджатися нею можуть, як захочуть».

Просить мене більше не піднімати цю тему, і навіть натякає на те, що непогано було б мені згладити непорозуміння, що спровоковане моїм вчинком. Я ошелешена тим, що відбувається, і не розумію, як чоловік може залишатися спокійним… Але ж головне – коли щось потрібно його батькам, то вони просять про послугу саме його, а не свою улюблену доньку, і він мчить до них, навіть якщо у нього єдиний вихідний на цьому тижні.

Одним словом, я не знаю, як буду надалі спілкуватися зі свекрами і зовицею, а також чи варто це взагалі робити. Злюся на чоловіка за те, що він такий слабохарактерний, і не може відвоювати своє право на частину тієї квартири. Через його принциповість нам доведеться ще багато років собі у всьому відмовляти, збираючи гроші на власне житло…

МИ ПРОВОДИМО ОПИТУВАННЯ ЯК ВИ ВІДНОСИТЕСЬ ДО ВАКЦИНАЦІЇ ПРОТИ COVID 19 ПРОГОЛОСУВАТИ МОЖНА ТУТ

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *